Чому навчають в школах Східної Європи?

Більше патріотизму та релігії, менше різноманіття думок: навчальні плани рухаються за цим напрямком не лише в Туреччині. У східноєвропейських країнах ЄС повертається державне нав’язування ідеології в освіті.

У Східній Європі у школах намагаються нав'язати певну державну ідеологію У Східній Європі у школах намагаються нав’язати певну державну ідеологію

Навчання дітей маршируванню та стрільбі як частина навчального процесу: те, що для багатьох європейців є похмурим нагадуванням про комуністичну диктатуру до 1989 року, може виявитись повсякденним шкільним життям всередині ЄС. В Угорщині прем’єр-міністр країни Віктор Орбан доручив міністерствам оборони та людських ресурсів розробити до кінця року “програму патріотичного виховання та захисту батьківщини”. Її мають включити у “Національний план загальної освіти”, за яким відбувається навчання у школах.

DW.COM

“Націоналістичне і релігійне нав’язування ідеології”

“Наші школи політично і адміністративно керуються урядом, вони вже зараз скоріше нагадують військові казарми”, – вважає угорський експерт в галузі освіти Петер Радо, який критично налаштований до уряду. З 2011 року націонал-консервативний уряд у Будапешті повністю поміняв усю систему шкільної освіти та, зокрема, заборонив вільну торгівлю навчальною літературою. “Це викликає тривогу”, – зазначає Радо. Вчителям кожної дисципліни протягом шкільного року дозволяється використовувати лише два підручники, які санкціоновані владою.

У Румунії міністр освіти запропонував видавати в усій країні лише один-єдиний підручник на рік з кожної дисципліни. Критики попереджають, що уніфікація усіх підручників нагадуватиме часи диктатури Чаушеску. Загалом зміни, які вносяться до шкільних підручників та навчальних планів, становлять проблему, оскільки “шкільні заняття чітко спрямовані на те, щоб зробити певний світогляд загальноприйнятим”, стверджує Крістіане Брандау (Christiane Brandau) з Інституту міжнародних досліджень шкільних підручників імені Ґеорга Еккерта в Брауншвайзі.

На погляд Петера Радо, те ж саме стосується також і Угорщини. “Націоналістичне і релігійне нав’язування ідеології виходить далеко за межі шкільних підручників”, – переконує він у розмові з DW. Дослідник вказує на те, що релігійне виховання в угорських школах є фактично безальтернативним: “Теоретично можна замінити предмет релігію на етику, але за змістом вони практично не відрізняються одне від одного”.

Турецькі школярки з державними прапорами під час параду в Анкарі Турецькі школярки з державними прапорами під час параду в Анкарі

Еволюційна теорія Дарвіна: “занадто складна”

Найвідоміший приклад у цьому зв’язку стався у Туреччині. Ще з 1980-х років у шкільних підручниках в Туреччині наводиться концепція креаціонізму, за якою усе живе на Землі створив Бог. А теорія еволюції Чарльза Дарвіна у державних школах викладається лише у скороченій формі. Більша частина цієї теорії є “занадто складною” і “занадто суперечливою” для шкільних занять, офіційно пояснюють у міністерстві освіти Туреччини. Замість теорії еволюції має бути запроваджений новий предмет під назвою “Живі творіння та навколишній світ”.

Хатідже Карахан є однією з чільних радниць президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. У розмові з DW вона стає на захист турецької системи освіти. Вона вважає, що усунення теорії еволюції з навчального плану не суперечить прогресивності турецьких шкіл. “Країни мають різні навчальні плани, і у нас багато шкіл фокусуються на технічних дисциплінах”, – пояснює Карахан. З боку викладачів вузів та опозиції щодо цього лунає гостра критика. “Прибирати з навчальних планів загальновизнану теорію означає не поважати знання та науку. Уряд “Партії справедливості та розвитку” (ПСР) замінює її програмою, яка містить принципи шаріату”, – каже Баріс Яркадас, депутат від “Республіканської народної партії” у Стамбулі, найбільшої опозиційної сили в Туреччині.

Критики побоюються, що таким чином ісламсько-консервативна правляча партія ПСР робить спробу послабити світські принципи у Туреччині. Вони вказують також і на те, що у нових навчальних планах менше уваги приділятиметься засновнику турецької республіки Мустафі Кемалю Ататюрку.

Політики у підручниках з історії

У справі трактування значення історичних постатей найяскравішим прикладом є Росія. Вже тривалий час патріотичне виховання є в цій країні частиною освітньої політики. Наприклад, підручник історика Андрія Суслова про сталінські репресії був класифікований як такий, що “шкодить здоров’ю дітей”. У російських школах дітям вбивають у голови, що диктатура Сталіна була необхідною для тих часів, таким чином виправдовуючи її. Тому що репресії, примусова праця і вбивства критиків режиму не вписуються в образ героя. Суслов бореться у суді, щоб його роботу викреслили з чорного списку.

Новим-старим методом є не лише возвеличувати національних героїв минулого, але й також надавати місце на сторінках шкільних підручників сучасним політикам. Наприклад, угорський прем’єр Віктор Орбан у новому підручнику історії неодноразово цитується як “неупереджений батько нації”. Школярі з його промови, надрукованої у підручнику, дізнаються про кризу біженців. Згідно із нею, культурно угорці є гомогенною країною, і, на відміну від колишніх колоніальних держав, не хочуть жертвувати своєю однорідністю.

Віктор Орбан зі сторінок підручника історії вкладає у голову школярам свою правду про біженців Віктор Орбан зі сторінок підручника історії вкладає у голову школярам свою правду про біженців

Гарні і погані мігранти

В одному з актуальних на сьогодні польських підручників з громадянської освіти учні сьомих класів читають наступне: біженці можуть мати “позитивний чи негативний ефект”, залежно від їхнього походження. “Мігранти з України зможуть заповнити прогалини на польському ринку праці, у той час як люди інших культур та релігій можуть призвести до напруження у суспільстві”, – наводить у розмові з DW цитату з підручника вчитель історії з Варшави Яцек Станішевскі.

“Я не знаю, плакати чи сміятися мені над цим”, – каже педагог, який є членом всеєвропейської організації Euroclio, яка об’єднує вчителів історії. Станішевскі критично ставиться до повернення до восьмирічного навчання у середній школі, до якого вдався націонал-консервативний уряд партії “Право і справедливість”. “Це так само, як було раніше за часів комунізму”, – вказує вчитель.

“Мої школярі заслуговують більшого, ніж однієї позиції”

У Польщі нині гуманітарні дисципліни, такі як історія, набувають більшого значення. За цими змінами у навчальному плані може ховатись щось більше. “У новому навчальному плані у Польщі йдеться про принцип “ми проти інших”, саме у вивченні історії”, – стверджує Станішевскі. “Уряд хоче викласти концепцію, за якою наша ідентичність визначається у відмежуванні від інших націй, насамперед від німців і росіян”, – каже історик.

Протести проти шкільної реформи у Польщі у 2016 році Протести проти шкільної реформи у Польщі у 2016 році

Викликає питання також фокус на національній історії: з нинішнього шкільного року заняття з історії більше не розпочинаються з часів античності, а лише з 10-го століття, коли князь Мешко І заснував Польську державу та запровадив у ній християнську віру. “Після того цілий рік школярі вивчають довгий список польських національних героїв”, – пояснює Яцек Станішевскі.-http://www.dw.com/uk/

Свої заняття, попри зміни у навчальному плані, вчитель змінювати не хоче. “Мої школярі заслуговують більшого, ніж ознайомитись з однією позицією”, – каже він. На відміну від Угорщини, польські вчителі мають змогу обирати з-поміж багатьох підручників і не зобов’язані використовувати якусь визначену книгу. Станішевскі залишається оптимістичним: “Спроби уряду виховувати у людях певну ідеологію є наївними. Оскільки раніше комуністам не вдалось це зробити навіть протягом півстоліття”.